перелік

Значення в інших словниках

1. перелік — пере́лік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. перелік — (книг) список, каталог, реєстр, г. спис, (краму) прайскурант; (рекордів) таблиця; (маршрутів) розклад; (людности) перепис; (дія) перерахунок, перераховування, перелічування. Словник синонімів Караванського
3. перелік — [пеирел'ік] -ку, м. (ў) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
4. перелік — -у, ч. 1》 Дія за знач. перелічувати, перелічити. 2》 Перераховування якихось предметів або осіб. || Список, опис із перерахуванням яких-небудь осіб або предметів. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. перелік — ПЕРЕ́ЛІК, у, ч. 1. Дія за знач. перелі́чувати, перелічи́ти. Коли будеш робити перелік Ізраїлевих синів за тими, кого повинно лічити, то дадуть вони кожен викупа за душу свою Господеві при переліку їх, і не буде між ними моровиці при переліку їх (Біблія. Словник української мови у 20 томах
6. перелік — СПИ́СОК (опис з перерахуванням яких-небудь осіб або предметів), РЕЄСТР, ПЕРЕ́ЛІК, ПРЕЙСКУРА́НТ, ІНДЕКС, РЕГІ́СТР спец.; КАТАЛО́Г (перелік книжок, рукописів, картин тощо, складений у певному порядку); ІНВЕНТА́Р заст. (список майна, звичайно рухомого). Словник синонімів української мови
7. перелік — Пере́лік, -ліку; -ліки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. перелік — ПЕРЕ́ЛІК, у, ч. 1. Дія за знач. перелі́чувати, перелічи́ти. 2. Перераховування якихось предметів або осіб. Учні обмежуються [на політінформації] коротким переліком подій політичного життя і все.. Треба зробити це якось по-новому, цікавіше (Донч. Словник української мови в 11 томах
9. перелік — Перелік, -ку м. 1) Перечень. 2) Отчетъ. Чоловік хотів узяти перелік од слуг своїх. Єв. Мт. XVIII. 23. Словник української мови Грінченка