переправа

Значення в інших словниках

1. переправа — перепра́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. переправа — Перевіз, порон; (понтонна) понтон. Словник синонімів Караванського
3. переправа — -и, ж. 1》 Дія за знач. переправляти I, переправити I 1) і переправлятися, переправитися 1). 2》 Місце, де переправляються через яку-небудь водну перепону. || Споруда чи пристрій, за допомогою якого переправляються через яку-небудь водну перепону. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. переправа — ПЕРЕПРА́ВА, и, ж. 1. Дія за знач. переправля́ти¹, перепра́вити¹ 1 і переправля́тися, перепра́витися 1. Місце справді було вигідне для переправи, бо доволі було кордонному козакові загнути за виступ, – і коліно річки зникало йому з очей (М. Словник української мови у 20 томах
5. переправа — ПЕРЕПРА́ВА (місце, зручне або пристосоване для того, щоб переправлятися через водну перепону); ПЕРЕВІ́З (обладнане для перевезень). До переправи ішла велика колгоспна череда. Словник синонімів української мови
6. переправа — ПЕРЕПРА́ВА, и, ж. 1. Дія за знач. переправля́ти¹, перепра́вити¹ 1 і переправля́тися, перепра́витися 1. Місце справді було вигідне для переправи, бо доволі було кордонному козакові загнути за виступ, — і коліно річки зникало йому з очей (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
7. переправа — Переправа, -ви ж. Переправа. Як до Дністра прибували, через три перевози переправу мали. АД. II. 103. Ой пішли чумаки в дорогу, дійшли вони до перевозу. Один каже: річенька мала, другий каже: худа переправа. Чуб. V. 1039. Словник української мови Грінченка