провісник

Значення в інших словниках

1. провісник — прові́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. провісник — Віщун, оракул; (правди) оповісник, вісник, а. герольд; (змін) П. ПРИКМЕТА; п! ПРОПОВІДНИК. Словник синонімів Караванського
3. провісник — див. ангел; оповісник Словник синонімів Вусика
4. провісник — -а, ч. 1》 заст. Те саме, що віщун 1). 2》 чого, перен., уроч. Особа, яка провіщає, проголошує що-небудь і бореться за його здійснення; глашатай. 3》 чого. Той (те), що своєю появою, поведінкою і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. провісник — ПРОВІ́СНИК, а, ч. 1. заст. Те саме, що віщу́н 1. – Я ні чуткам вже не вірю, що ніби він [батько] має вернутись. Ні в віщуваннях не тішусь, яким довіряється мати, Безліч провісників різних скликаючи в нашу оселю (Борис Тен, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
6. провісник — ПРОРО́К (той, хто провіщає майбутнє), ПРОВІ́СНИК, ПЕРЕДВІ́СНИК, ПРОВИДЕЦЬ, ОРА́КУЛ книжн., уроч., ірон., ВІЩУ́Н заст.; ВІДУ́Н заст. (у давніх слов'ян). Хто угледів в час безчасся Сонце крізь тумани, Той для люду рідним батьком І пророком стане (О. Словник синонімів української мови
7. провісник — Прові́сник, -ка; -ві́сники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. провісник — ПРОВІ́СНИК, а, ч. 1. заст. Те саме, що віщу́н 1. — Я ні чуткам вже не вірю, що ніби він [батько] має вернутись. Ні в віщуваннях не тішусь, яким довіряється мати, Безліч провісників різних скликаючи в нашу оселю (Гомер, Одіссея, перекл. Словник української мови в 11 томах