під'їжджати

Значення в інших словниках

1. під'їжджати — під'їжджа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. під'їжджати — Над'їздити, над'їжджати, наближатися; П. ПІДЛАЩУВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
3. під'їжджати — -аю, -аєш і під'їздити, -їжджу, -їздиш, недок., під'їхати, -їду, -їдеш, док. 1》 неперех. Їдучи на чому-небудь, наближатися до когось, чогось (про людину). || Наближатися до кого-, чого-небудь (про засоби пересування). || розм. Заїжджати за ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. під'їжджати — ПІД'ЇЖДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і ПІД'ЇЗДИ́ТИ, їжджу́, їзди́ш, недок., ПІД'Ї́ХАТИ, ї́ду, ї́деш, док. 1. без прям. дод. Їдучи на чому-небудь, наближатися до когось, чогось (про людину). Під'їжджаємо до міста. Словник української мови у 20 томах
5. під'їжджати — Аю, -аєш, недок., під'їхати, -ду, -деш, док. 1. Умовляти когось, підлабузнюватись. 2. Входити у довіру. 3. Люб'язно поводитися з жінкою, загравати. Особливо сумно, коли немає білявої кішки з пронизливими очима, яка живе в образі (треба буде неодмінно до неї під'їхати) (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
6. під'їжджати — (-аю, -аєш) недок., до кого; жрм. Намагатися домовитися з кимсь за допомогою лестощів, підлабузництва. Під'їжджати — звертатися до когось з проханням, ласкаво домагатися чогось. Синон.: підкочуватись (КСМС). БСРЖ, 451. Словник жарґонної лексики української мови
7. під'їжджати — ПІД'ЇЖДЖА́ТИ (їдучи, наближатися до когось, чогось), ПІД'ЇЗДИ́ТИ, НАД'ЇЖДЖА́ТИ, НАД'ЇЗДИТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ розм., ПІДКО́ЧУВАТИ розм.; ПІДРУ́ЛЮВАТИ, ПРИРУ́ЛЮВАТИ (літаком, автомобілем; про літак, автомобіль); ПІДЛІТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови