розділ

Значення в інших словниках

1. розділ — ро́зділ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. розділ — див. низовина Словник синонімів Вусика
3. розділ — [роз'д'іл] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
4. розділ — -у, ч. 1》 Присвячена одній темі частина книжки, твору і т. ін. 2》 рідко. Дія за знач. розділити, розділитися 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розділ — 1. розподіл, поділ, переділ, обділ, виділ, відділ, приділ 2. це у книжці, див. глава Словник чужослів Павло Штепа
6. розділ — РО́ЗДІЛ, у, ч. 1. Присвячена одній темі частина книжки, твору і т. ін. – Ти можеш дати розділ про походження води і про вплив моря на психіку (Ю. Яновський); Прочитала перший розділ вашої нової повісті і мушу вам признатися – боюся. Словник української мови у 20 томах
7. розділ — Ро́зділ, -лу, в -лі; -діли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. розділ — РО́ЗДІЛ, лу, ч. 1. Присвячена одній темі частина книжки, твору і т. ін. — Ти можеш дати розділ про походження води і про вплив моря на психіку (Ю. Янов., II, 1958, 144); Прочитала перший розділ вашої нової повісті і мушу вам признатися — боюся. Словник української мови в 11 томах
9. розділ — Розділ, -лу м. 1) Раздѣлъ, дѣлежъ. 2) Глава (въ книгѣ). Противні мені статут і розділи. Котл. Н. П. 3) Мѣсто между куполами на церковной крышѣ. Аж на розділ на церкву постягував у Батурині пушки да бив. ЗОЮР. І. 124. Словник української мови Грінченка