розсадник

Значення в інших словниках

1. розсадник — розса́дник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. розсадник — -а, ч. 1》 с. г. Спеціальний ящик із землею для вирощування розсади овочевих і кормових культур, а також декоративних рослин. 2》 с. г. Місце, ділянка, де вирощують молоді рослини для пересадження. 3》 перен. Те, що є зосередженням, джерелом чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розсадник — РОЗСА́ДНИК, а, ч. 1. с. г. Спеціальний ящик із землею для вирощування розсади овочевих і кормових культур, а також декоративних рослин. Розсаду вирощують у парниках або розсадниках, бо в теплицях у цей період буває занадто висока температура (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
4. розсадник — РОЗСА́ДНИК (місце, де вирощують молоді рослини); ШКІ́ЛКА, ШКО́ЛА рідше, МА́ТОЧНИК (ділянка, де вирощують саджанці деревних та кущових рослин). З цього-то самого розсадника розсилають капусту по всій паланці! (А. Словник синонімів української мови
5. розсадник — РОЗСА́ДНИК, а, ч. 1. с. г. Спеціальний ящик із землею для вирощування розсади овочевих і кормових культур, а також декоративних рослин. Розсаду вирощують у парниках або розсадниках, бо в теплицях у цей період буває занадто висока температура (Овоч. закр. Словник української мови в 11 томах