1. Словник синонімів Полюги

розсердитися

(починати відчувати гнів) розгніватися, розізлитися, (несподівано) скипіти// виточувати ножа на кого, затаїти зло на кого, надути губи.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсердитися — розсе́рдитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розсердитися — док., розгніватися, на-, роззлоститися, с. обуритися. Словник синонімів Караванського
  3. розсердитися — див. сердитися Словник синонімів Вусика
  4. розсердитися — [рос:ердиетиес'а] -рджус'а, -диес':а, -диец':а, -д'ац':а; нак. -ердз'с'а, -ерд'теис'а Орфоепічний словник української мови
  5. розсердитися — -джуся, -дишся, док. Відчути роздратування, обурення, гнів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. розсердитися — РОЗСЕ́РДИТИСЯ див. розсе́рджуватися. Словник української мови у 20 томах
  7. розсердитися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
  8. розсердитися — РОЗСЕ́РДИТИСЯ, джуся, дишся, док. Відчути роздратування, обурення, гнів. Розсердився [Ентелл] і роз’ярився, Аж піну з рота попустив (Котл., І, 1952, 98); Старий Бульба гарячився, гарячився, нарешті розсердився зовсім і встав із-за столу (Довж. Словник української мови в 11 томах
  9. розсердитися — Розсердитися, -джуся, -дишся гл. Разсердиться. Розсердься, та не вдарь. Ном. № 3810. Словник української мови Грінченка