ахати

Значення в інших словниках

1. ахати — а́хати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. ахати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Вигукувати "ах", виражаючи здивування, захоплення, радість, горе, співчуття та ін. 2》 Утворювати глухі, переривчасті звуки (внаслідок удару, вибуху, пострілу). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ахати — А́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Вигукувати “ах”, виражаючи різні емоції. Артамонов намагався думати про батьків, як вони зрадіють, побачивши його, як будуть охати й ахати, пританцьовуючи від радості (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах
4. ахати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
5. ахати — А́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Вигукувати "ах", виражаючи здивування, захоплення, радість. горе. співчуття та ін. Артамонов намагався думати про батьків, як вони зрадіють, побачивши його, як будуть охати й ахати, пританцьовуючи від радості (Дмит. Словник української мови в 11 томах
6. ахати — А́хати, -хаю, -єш сов. в. а́хнути, -ну, -неш, гл. Ахать, ахнуть. Гості ахали, дивувались, хвалили книжки. Левиц. І. 483. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Чуб. V. 37. Словник української мови Грінченка