1. Словник синонімів Вусика

безкрай

див. далечінь

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безкрай — бе́зкрай іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. безкрай — -ю, ч., рідко. 1》 Безкраїсть, безмежжя. 2》 чого, перен. Надзвичайна глибина, сила вияву чого-небудь. 3》 у знач. присл. безкрай (безкраю). Дуже, надзвичайно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безкрай — БЕ́ЗКРАЙ, ю, ч., поет. 1. Безкраїсть, безмежжя. Скільки оком кинеш – море! І манить безвістю своєю, і страшить безкраєм... (Остап Вишня); Далі – нічого: величезний, безмірний простір, безодня, безкрай (Ю. Смолич); Потім – простори моря і безкрай пустині. Словник української мови у 20 томах
  4. безкрай — БЕЗМЕ́ЖЖЯ (безмежні простори), БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗБЕРЕ́ЖЖЯ, БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, БЕЗКРА́ЇСТЬ, БЕ́ЗМІР, БЕЗМІ́Р'Я, БЕЗМІ́РНІСТЬ, НЕОГЛЯ́ДНІСТЬ, НЕОЗО́РІСТЬ, НЕОСЯ́ЖНІСТЬ, БЕЗКІНЕ́ЧНІСТЬ рідше, БЕ́ЗКРАЙ рідко; МО́РЕ, ОКЕА́Н (чого... Словник синонімів української мови
  5. безкрай — БЕ́ЗКРАЙ, ю, ч., рідко. 1. Безкраїсть, безмежжя. Скільки оком кинеш — море! І манить безвістю своєю, і страшить безкраєм… (Вишня, І, 1956, 162); Далі — нічого: величезний, безмірний простір, безодня, безкрай (Смолич, II, 1958, 15). 2. чого, перен. Словник української мови в 11 томах