1. Словник синонімів Вусика

боронувати

Борознувати, волочити, дряпати (знев.), заволочувати, приволочувати, розгрібати (граблями), розпушувати, скородити, черкати (знев.), шкрябати (т.с.)

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боронувати — боронува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. боронувати — -ую, -уєш, недок., перех. Розпушувати землю бороною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. боронувати — БОРОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Розпушувати землю бороною. Недоцільно боронувати озимі посіви дуже рано (з наук. літ.); Боронували поле перед посівом і після посіву (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. боронувати — БОРОНУВА́ТИ (розпушувати зорану землю бороною, граблями), СКОРО́ДИТИ, ВОЛОЧИ́ТИ, БОРОНИ́ТИ рідко. Орати, боронувати й сіяти учив мене батько (Т. Словник синонімів української мови
  5. боронувати — Боронува́ти, -ну́ю, -ну́єш; -ну́й, -ну́йте що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. боронувати — БОРОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Розпушувати землю бороною. Недоцільно боронувати озимі посіви дуже рано (Бур’яни.., 1957, 181). Словник української мови в 11 томах
  7. боронувати — Боронувати, -ную, -єш гл. = боронити 3. Старими жидами орав, а (жидівками боронував. АД. ІІ. 28. Словник української мови Грінченка