бійниця

див. укріплення

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бійниця — БІЙНИ́ЦЯ, і, ж. Отвір для стрільби у стіні оборонної споруди, бронепоїзді і т. ін. Стояло те дворище у степу проти міста і грізно дивилося на його [нього] своїми бійницями (Панас Мирний); На тім місці височів кам'яний дім... Словник української мови у 20 томах
  2. бійниця — бійни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. бійниця — -і, ж. Отвір для стрільби у стіні оборонної споруди, бронепоїзді і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бійниця — Стрільниця, див. амбразура Словник чужослів Павло Штепа
  5. бійниця — БІЙНИ́ЦЯ, і, ж. Отвір для стрільби у стіні оборонної споруди, бронепоїзді і т. ін. Стояло те дворище у степу проти міста і грізно дивилося на його своїми бійницями (Мирний, IV, 1955, 15); Будинок став фортецею, кожне вікно — бійницею (Бойч., Молодість, 1949, 49). Словник української мови в 11 томах
  6. бійниця — АМБРАЗУ́РА (отвір у стіні укріплення, оборонної споруди і т. ін., через який стріляють і ведуть спостереження), БІЙНИ́ЦЯ, СТРІЛЬНИ́ЦЯ заст. І тільки близько.. можна було помітити амбразури — прямокутні отвори, з яких добре видно все навколо (Д. Словник синонімів української мови
  7. бійниця — Отвір для стрільби з ручної зброї в оборонній споруді, виконаний у вигляді вертикальної щілини в стіні мурованої або дерев'яної фортеці (порівн. машикулі). Архітектура і монументальне мистецтво