білявий
I
білявенький, білявець, біляночка (ж.), блондин
Фразеологічні синоніми: як у сметані; як сметаною облитий
II
див. білий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білявий — (зі світлим волоссям) русявий, світловолосий, ясноволосий, біловолосий, жарт. білобровий. Словник синонімів Полюги
- білявий — біля́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- білявий — Біловолосий, ясноволосий; (- личко) білий, блідий; пор. РУСИЙ. Словник синонімів Караванського
- білявий — -а, -е. Який має світле волосся; біловолосий; прот. чорнявий. || Який має білувате забарвлення; білий, білястий, блідий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- білявий — БІЛЯ́ВИЙ, а, е. Який має світле волосся; біловолосий; протилежне чорнявий. Проз браму йшов на службу молоденький урядовець, русявий, аж білявий (І. Нечуй-Левицький); Я ще був у школі. Висока, білява панна мене полюбила (В. Словник української мови у 20 томах
- білявий — БІ́ЛИЙ (який має колір молока, снігу, крейди і под.), БІЛОСНІ́ЖНИЙ підсил., СНІ́ЖНО-БІ́ЛИЙ підсил., СНІ́ЖНИЙ (СНІЖНИ́Й рідше) підсил. поет., ЛЕБЕДИ́НИЙ поет. Словник синонімів української мови
- білявий — Біля́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- білявий — БІЛЯ́ВИЙ, а, е. Який має світле волосся; біловолосий; протилежне чорнявий. Проз браму йшов на службу молоденький урядовець, русявий, аж білявий (Н.-Лев., IV, 1956, 305); Я ще був у школі. Висока, білява панна мене полюбила (Стеф. Словник української мови в 11 томах