визволятися

Значення в інших словниках

1. визволятися — визволя́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. визволятися — Звільнятися <�з пут>, рвати свої кайдани, вставати з колін, скидати ярмо, розкріпачуватися, ставати вільним, виборювати свободу, збуватися ярма; (від чого) здихуватися <�спекуватися> чого, скидати з плечей що, п! ПОЗБУВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
3. визволятися — -яюся, -яєшся; недок., визволитися, -люся, -лишся, док. 1》 Звільнятися з неволі, ув'язнення і т. ін. 2》 Ставати вільним, здобувати собі свободу в боротьбі проти гноблення, безправ'я, чийогось панування. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. визволятися — ВИЗВОЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ЗВОЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Ставати вільним, незалежним. – Визволятись із неволі, мабуть, доведеться вам разом, хлопці (О. Гончар); Цієї ж таки весни почулося скрізь, .. Словник української мови у 20 томах
5. визволятися — ВИЗВОЛЯ́ТИСЯ (ставати вільним, здобувати собі свободу в боротьбі проти пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИСЯ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИСЯ, РОЗКАБАЛЯ́ТИСЯ. — Док.: ви́зволитися, звільни́тися, розкріпа́читися, розкабали́тися. Словник синонімів української мови
6. визволятися — ВИЗВОЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ЗВОЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Звільнятися з неволі, полону, ув’язнення і т. ін. — А тільки визволятись із неволі, мабуть, доведеться вам разом, хлопці (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах