випороти

Значення в інших словниках

1. випороти — ви́пороти 1 дієслово доконаного виду розпороти ви́пороти 2 дієслово доконаного виду побити розм. Орфографічний словник української мови
2. випороти — I див. випорювати. II -рю, -реш, док., перех., розм. Побити різками, канчуком, нагаєм і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випороти — ВИ́ПОРОТИ¹ див. випо́рювати. ВИ́ПОРОТИ², рю, реш, док., кого, розм. Побити різками, канчуком, нагаєм і т. ін. – З гiмназiї тебе не виженуть. Не бiйся. Я упросив директора. Я обiцяв йому за те добре тебе випороти (В. Словник української мови у 20 томах
4. випороти — з-під стоя́чого підо́шву ви́поре. Дуже хитрий, спритний, кмітливий. Вибрешеться (Володко), відопреться в живі очі, вискочить із видимої загибелі. А хитрий і із-під стоячого підошву випоре! (Л. Фразеологічний словник української мови
5. випороти — ВІДШМАГА́ТИ (дуже побити різкою, батогом, нагайкою і т. ін.), ВИ́СІКТИ, ВІДСТЬОБА́ТИ, ВИ́СТЬОБАТИ, ПОШМАГА́ТИ, ВИ́ШМАГАТИ, НАШМАГА́ТИ розм., ВСИ́ПАТИ розм., ВИ́БАТОЖИТИ розм., ВИ́ПОРОТИ розм., ВИ́ХВОРОСТИТИ розм., ВІДХЛЬОСТА́ТИ розм., НАХЛЬОСТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
6. випороти — Ви́пороти, -порю, -реш, -рють; ви́поров, -рола Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. випороти — ВИ́ПОРОТИ¹ див. випо́рювати. ВИ́ПОРОТИ², рю, реш, док., перех., розм. Побити різками, канчуком, нагаєм і т. ін. Батько показав їй на ремінь і сказав, що хоч він ніколи ще не бив її, але тепер випоре (Сміл. Словник української мови в 11 томах
8. випороти — Ви́пороти см. випорювати. Словник української мови Грінченка