вирегочувати

Значення в інших словниках

1. вирегочувати — вирего́чувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. вирегочувати — ВИРЕГО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Те саме, що регота́ти. Дві панночки ось сидять, гомонять, вирегочують (А. Тесленко); Купець після кожного ковша видавав з свого потужного тіла розмаїті звуки, схожі то на жереб'яче іржання, то на рикання дикого звіра, то коротко вирегочував (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
3. вирегочувати — СМІЯ́ТИСЯ без додатка і з кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо), ШКІ́РИТИСЯ розм., ЗУБОСКА́ЛИТИ розм. рідше, КИ́ХКАТИ розм. рідше; ГИГИ́КАТИ розм., ХИХИ́КАТИ розм., ХІХІ́КАТИ розм., ХЕХЕ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
4. вирегочувати — ВИРЕГО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Те саме, що регота́ти. Дві панночки ось сидять, гомонять, вирегочують (Тесл., Вибр., 1950, 131). Словник української мови в 11 томах