возовик

Значення в інших словниках

1. возовик — возови́к іменник чоловічого роду, істота кінь рідко Орфографічний словник української мови
2. возовик — -а, ч., рідко. Кінь для перевезення важкого вантажу. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. возовик — ВОЗОВИ́К, а́, ч., рідко. 1. Кінь для перевезення важкого вантажу. Сидір роздивився в бінокль колону. Коні такі великі, що ніколи й не бачив. Не кінь, а клуня. Кожну гармату тягло шестеро таких возовиків (М. Малиновська). 2. Те саме, що візни́к... Словник української мови у 20 томах
4. возовик — ВАЖКОВО́З (порода коней, здатних перевозити значні вантажі, але повільних у бігові), ВАГОВО́З, ВОЗОВИ́К рідше, ЛОМОВИ́К, БИТЮ́Г (БИТЮ́К), БИНДЮ́Г (БЕНДЮ́Г) розм. Словник синонімів української мови
5. возовик — ВОЗОВИ́К, а́, ч., рідко. Кінь для перевезення важкого вантажу. У кожному районі щороку організовувати .. випробування кращих колгоспних скакунів, рисаків і возовиків (Рад. Укр., 3.Х 1948, 3). Словник української мови в 11 томах
6. возовик — Возовик, -ка м. Ломовая лошадь. Словник української мови Грінченка