ворухкий
див. жвавий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ворухкий — ворухки́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- ворухкий — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що рухливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ворухкий — ВОРУХКИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Те саме, що рухли́вий. Наливайко дмухнув на ворухкий язичок вогню лойового каганця (Іван Ле); Дмитро Іванович наживив обидві закидушки й позакидав у темну ворухку глибінь (Ю. Мушкетик); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- ворухкий — РУХЛИ́ВИЙ (про людину — повний життєвої сили, енергії, здатний швидко рухатися), ЖВА́ВИЙ, МОТО́РНИЙ, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, ПРОВО́РНИЙ, ПРУДКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, В'ЮНКИ́Й, ВЕРТЛЯ́ВИЙ, ВЕРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, СПРИ́ТНИЙ, ПОВОРОТКИ́Й, КРУТЛИ́ВИЙ, ШУ́СТРИЙ розм. Словник синонімів української мови
- ворухкий — ВОРУХКИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Те саме, що рухли́вий. Наливайко дмухнув на ворухкий язичок вогню лойового каганця (Ле, Наливайко, 1957, 129). Словник української мови в 11 томах