відкопилювати

див. настовбурчувати

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкопилювати — відкопи́лювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відкопилювати — -юю, -юєш, недок., відкопилити, -лю, -лиш, док., перех., розм. Випинати (губи). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкопилювати — ВІДКОПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКОПИ́ЛИТИ, лю, лиш, док., що, розм. Випинати (губу, губи). – Ех, так там, коли так, і негарно у діда, – сказала Одарочка, одкопилюючи свою невеличку рожеву губку (Панас Мирний); Христина перехоплює парубочий погляд... Словник української мови у 20 томах
  4. відкопилювати — ВИПИНА́ТИ (напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед), П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВІДДИМА́ТИ, ВІДДУВА́ТИ, ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИ, ВИТЯГА́ТИ рідше (також убік, назад); КОПИ́ЛИТИ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКВА́ШУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. відкопилювати — ВІДКОПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКОПИ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Випинати (губи). — Ех, так там, коли так, і не гарно у діда, — сказала Одарочка, одкопилюючи свою невеличку рожеву губку (Мирний, І, 1954, 205)... Словник української мови в 11 томах