1. Словник синонімів Вусика

візниця

див. візник

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візниця — візни́ця іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. візниця — -і, ч., заст. Візник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. візниця — ВІЗНИ́ЦЯ, і, ч., заст. Візник (у 1 знач.). Пан звелів коней зупинити .. Візниці грошей дав (Марко Вовчок); Візниця став настирливіше підганяти коней (П. Панч); – Тпрр! – спинив несподівано візниця коней (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах
  4. візниця — ВІЗНИ́К (людина, яка править кіньми звичайно у найманій підводі, найманому екіпажі), КУ́ЧЕР, ПОГО́НИЧ, ЛОМОВИ́К (той, хто перевозить важкі вантажі); БИНДЮ́ЖНИК (БЕНДЮ́ЖНИК) розм. (той, хто перевозить вантажі на биндюгах); ХУ́РЩИК розм., ВІЗНИ́ЦЯ заст. Словник синонімів української мови
  5. візниця — ВІЗНИ́ЦЯ, і, ч., заст. Візник. Пан звелів коней зупинити.. Візниці грошей дав (Вовчок, І, 1955, 118); Візниця став настирливіше підганяти коней (Панч, В дорозі, 1959, 109). Словник української мови в 11 томах
  6. візниця — Візниця, -ці м. = візник. МУЕ. ІІІ. 114. Словник української мови Грінченка