ганьбити

Зганьбити, безславити, безчестити, бруднити, блюзнити, вибріхувати, габзувати (діал.), ганблювати, ґанджувати, ганити, ганьбувати, глумитися, грубіянити, гудити, дискредитувати, дискримінувати, єхидничати, занапастити, збезчещувати, знапастити, знеславлювати, інсинувати, каляти, каркати, клеймити, клеймувати, клепати (на кого), компрометувати, коренити, костити, лихословити, мерзенити, набріхувати, навушничати, наговорювати, наклепувати, намовляти, натуркувати, нашіптувати, неславити, оббріхувати, обгуджувати, обезславлювати, обезчещувати, обзивати, облихословлювати, обмовлювати, обмовляти, обносити, обпаскуджувати, обплескувати, обпльовувати, ображати, обчорнювати, оговорювати, окарикатурювати, опаплюжувати, оплюгавлювати, опльовувати, опоганювати, опорочувати, опошлювати, опошляти, освистувати, оскверняти, ославлювати, ославляти, осміювати, осоромлювати, осуджувати, очорнювати, очорняти, падлючити, паплюжити, паскудити, перебріхувати, переінакшувати, переіначувати, перекручувати, пересуджувати, пліткувати, плямити, плямувати, плюгавити, поганити, понижувати, поносити, порочити, потріпувати, принижувати, рити ("Риє та й риє на мене"), сквернити, славити (пускати погану славу), судити-гудити, точити (на кого), узивати, упосліджувати, фабрикувати (проти кого), хулити, чорнити, шкалювати, шкилювати, шельмувати, ябедничати, язичити

Фразеологічні синоніми: брати на голодні зуби; брати на зуб; брати на зубки; брати на решето; брати на язики; брати під ноги; брехню точити; бруднити репутацію; важити на честь (чию); валити з хворої голови на здорову; вводити в славу; вибивати очі (чим); виволочувати в багні; викидати на очі (що); виливати помиї (на кого); виливати шаплики бруду; виносити сміття з хати; виставляти на позорище; висувати компромат; вішати собак; вішати ярлики; давати ганьбу; гнати чорнуху; дим у вічі пускати; доїжджати ябедами; доточувати своє (погане); залишати в славі (дівчину); зводити наклеп; зводити наругу; зводити пеню; зіпхнути в помийну яму; зложити неславу (на кого); зложити смоляну кобилу; змішувати з болотом; змішувати з брудом; з отакунького робити оттаке (жест); квацяти дьогтем; кидати болотом; кидати каменем; кидати камінь; кидати пляму; кидати тінь; класти тавро; клеїти ярлика; котити бочку; кривити на честі; кувати недобрі речі; лити огуду; ляпати грязюкою; мазати ворота дьогтем; малювати темними фарбами; мати кривий рот; навішувати ярлики; наводити полуду на очі; наводити тінь; наволікати пеню; назбирати глек брехні й розбити; накладати каїнову печать; накладати тавро; наплювати в душу; наробити слави; натягати скверну; нести хулу; носити сміття під чужу хату; оббріхувати з ніг до голови; обзивати останніми словами; обзивати поганими словами; обкидати багном; обкидати болотом; обкидати брудом; обкидати всякими словами; обкидати гряззю; обкидати найгіршими словами; обливати помиями; одягати ярмо ганьби; осоромлювати перед людьми; паскудити, як свиня кабак; перебирати кожну жилочку; перебирати по кісточках; перекладати з хворої голови на здорову; перемелювати до кісток; перемивати кісточки; перетирати всі кісточки; перетирати на зубах; перетирати язиками; під'їдати на кожному кроці; підмочувати репутацію; піднімати на поглум; піднімати на поглумки; підпускати гусей (пліткувати); покривати ганьбою; покривати соромом; поливати брудом; пошивати в брехню; пошивати в пересуд; пошивати в пересуди; прив'язувати до ганебного стовпа; прикидати напасть; прикладати своє (погане); приковувати до ганебного стовпа; прилюдно роздягати; присолодити язика (зводити наклеп); пускати бляхману; пускати брехні; пускати гадючку; пускати лиху славу; пускати облуду; пускати перегуди; пускати поговір; пускати поговірку; пускати поголос; пускати поголоску; пускати славу; пускати туросу; пускати чутку; пускати ясу; рити яму; робити з білого чорне; робити з мухи слона; робити паскудство; робити підлоти; робити славу (недобру); розпускати вигадки; розпускати небилиці; розпускати нісенітниці; сіяти чутки та підозри; складати поговори; спихати в помийну яму; ставити в дурне становище; ставити до ганебного стовпа; стидом повивати голову; собак вішати (на кого); сточувати брехні; суди-пересуди чикити; суди та пересуди робити; таврувати ганьбою; теребити зуби (на кому); топтати в багно; топтати в багнюку; топтати в болото; топтати в грязь; топтатися ногами; тріпати ім'я; уводити в славу; уводити в неславу; укривати ганьбою; часник гризти (на кого); чинити наругу; ямку гнати (на кого); ярличок вішати

Примовки: Його люди в зубах носять. Хоч через люди —тиць лихом у груди. Хочеш знати, що в тебе дома, сходи та в людей спитай. Сорока — сороці, ворона — вороні, так і пішло: одна збрехала, друга не розібрала, а третя по-своєму перебрехала. Плети, плети, я чув таких, як ти. Крутими дорогами ходиш! (кажуть тому, хто когось обмовляє)

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ганьбити — ганьби́ти: ругать [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. ганьбити — (покривати ганьбою) безчестити, неславити, поганити, книжн. компрометувати, розм. чорнити, плямити, бруднити, (у вищій мірі) розм. паплюжити, паскудити, книжн. оскверняти// укривати ганьбою, обливати брудом, топтати в багнюку, лити помиї на когось. Словник синонімів Полюги
  3. ганьбити — ганьби́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. ганьбити — укривати ганьбою (неславою, соромом) кого; кидати болотом (грязюкою) у кого, на кого; закаляти болотом кого; змішати з болотом (з грязюкою) кого; обливати брудом кого; затоптати (втоптати) в багно (в грязь, в багнюку) кого; помиї лити на голову кому... Словник фразеологічних синонімів
  5. ганьбити — (за щось) соромити; (вкривати ганьбою) неславити, плямувати, плюгавити, паплюжити, ОСЛАВЛЯТИ, паскудити, шпетити, бештати, обр. уводити в славу, обкидати болотом; (честь) топтати під ноги; (дії) засуджувати; пор. ГАНИТИ. Словник синонімів Караванського
  6. ганьбити — [ган'битие] -бл'у, -биш, -биемо, -биете; нак. -би, -біт' Орфоепічний словник української мови
  7. ганьбити — -блю, -биш, недок., перех. 1》 Вкривати ганьбою (у 2 знач.); безчестити. 2》 Виражати осуд; засуджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. ганьбити — ГАНЬБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. ганьбля́ть, недок., кого, що. 1. Вкривати ганьбою (у 2 знач.); безчестити. Не стане він [Саїд] одруженням з християнкою ганьбити рід, ображати прах правовірного свого батька (Іван Ле); Третю зміну... Словник української мови у 20 томах
  9. ганьбити — ганьби́ти: ◊ ле́кше ганьби́ти, ніж самому зроби́ти так відповідають тому, хто лише критикує, а сам нічого не робить (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. ганьбити — Висповідали без попа. Виганьбили дуже. Виказали усі проступки. Легше ганьбити, як самому зробити. Ганити зроблене діло дуже легко, та тяжко самому зробити. Не штука ганьбити, штука ліпше зробити. Приповідки або українсько-народня філософія
  11. ганьбити — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  12. ганьбити — Ганьби́ти, -блю́, -би́ш, -би́ть, -бимо́, -бите́; -бля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. ганьбити — ГАНЬБИ́ТИ, блю́, би́ш, недок., перех. 1. Вкривати ганьбою (у 2 знач.); безчестити. Не стане він [Саїд] одруженням з християнкою ганьбити рід, ображати прах правовірного свого батька (Ле, Міжгір’я, 1953, 127); Третю зміну, третій день У пивній стирчить... Словник української мови в 11 томах
  14. ганьбити — Ганьбити, -блю, -биш гл. = ганити. Нащо ганьбити чоловіка? Камен. у. Словник української мови Грінченка