говірливий

Значення в інших словниках

1. говірливий — говірли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
2. говірливий — -а, -е. Те саме, що говіркий. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. говірливий — ГОВІРЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що говірки́й. Діди сиві, говірливі .. Буркочете, говорите, – Яке ж лихо ви творите! (П. Куліш); Напившись кави, стара Янова впадала звичайно в дуже добрий гумор і ставала дуже говірлива (Н. Словник української мови у 20 томах
4. говірливий — БАЛАКУ́ЧИЙ (який любить поговорити взагалі або багато говорить у цей момент), БАЛАКЛИ́ВИЙ, ГОВІРКИ́Й, ГОВІРЛИ́ВИЙ, ЯЗИКА́ТИЙ розм., ПАЩЕКУВА́ТИЙ розм. ПРОСТОРІ́КУВАТИЙ розм. рідше; ГОМІНКИ́Й, ГОМІНЛИ́ВИЙ, ЛЕПЕТЛИ́ВИЙ розм. Словник синонімів української мови
5. говірливий — ГОВІРЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що говірки́й. Напившись кави, стара Янова впадала звичайно в дуже добрий гумор і ставала дуже говірлива (Кобр., Вибр., 1954, 19); Ольга була сьогодні збуджена і говірлива, як рідко коли (Галан, Гори.., 1956, 142); *Образно. Словник української мови в 11 томах