голодрабець

Значення в інших словниках

1. голодрабець — голодра́бець іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
2. голодрабець — -бця, ч., діал., зневажл. Голодранець. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голодрабець — ГОЛОДРА́БЕЦЬ, бця, ч., діал., зневажл. Голодранець. Еней прочумався, проспався І голодрабців позбирав, Зовсім зібрався і уклався, І, скільки видно, почухрав (І. Котляревський); [Чичеря:] Ти як хочеш, а я дочки за голодрабця не віддам (І. Словник української мови у 20 томах
4. голодрабець — БІДНЯ́К (бідна, убога людина), БІ́ДНИЙ, УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), БІДА́К розм., БІДА́Р розм., НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИ́ДАР підсил., ЗЛИ́ДЕНЬ підсил. розм., НУЖДА́Р підсил. розм., ГО́ЛИЙ підсил. рідше, ЖЕБРА́К зневажл., СТА́РЕЦЬ зневажл. Словник синонімів української мови
5. голодрабець — ГОЛОДРА́БЕЦЬ, бця, ч., діал., зневажл. Голодранець. Еней прочумався, проспався І голодрабців позбирав, Зовсім зібрався і уклався, І, скільки видно, почухрав (Котл., І, 1952, 70); [Чичеря:] Ти як хочеш, а я дочки за голодрабця не віддам (К.-Карий, II, 1960, 222). Словник української мови в 11 томах
6. голодрабець — Голодрабець, -бця м. 1) Возъ, необшитый лубомъ. 2) = голодранець. Мир. Пов. І. 157. Чого прийшли ви, голодрабці? Котл. Ен. V. 69. Словник української мови Грінченка