голоштан

Значення в інших словниках

1. голоштан — голошта́н іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
2. голоштан — -а, ч., зневажл. Те саме, що голоштанник. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голоштан — ГОЛОШТА́Н, а, ч., зневажл. Те саме, що голошта́нник. Коли б .. не пан, то не був би й мужик голоштан (прислів'я); – Тут [на селі] .. голоштани, жити не дають... (Я. Качура). Словник української мови у 20 томах
4. голоштан — БІДНЯ́К (бідна, убога людина), БІ́ДНИЙ, УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), БІДА́К розм., БІДА́Р розм., НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИ́ДАР підсил., ЗЛИ́ДЕНЬ підсил. розм., НУЖДА́Р підсил. розм., ГО́ЛИЙ підсил. рідше, ЖЕБРА́К зневажл., СТА́РЕЦЬ зневажл. Словник синонімів української мови
5. голоштан — ГОЛОШТА́Н, а, ч., зневажл. Те саме, що голошта́нник. Коли б не піп та не пан, то не був би й мужик голоштан (Укр.. присл.., 1955, 21); ; — Тут [на селі].. голоштани, жити не дають [багатіям]… (Кач., II, 1958, 63). Словник української мови в 11 томах