заповзятливий

Значення в інших словниках

1. заповзятливий — -а, -е. 1》 Те саме, що завзятий. 2》 Який має практичну кмітливість, здатність активно діяти; ініціативний. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. заповзятливий — заповзя́тливий прикметник Орфографічний словник української мови
3. заповзятливий — ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ (який має практичну кмітливість, здатність активно діяти), ПІДПРИЄ́МЛИВИЙ книжн., ПРОМІТНИ́Й розм. Підприємство серед загальної кризи розцвіло, і Завадка мусив визнати, що сьогоднішня молодь куди спритніша й заповзятливіша... Словник синонімів української мови
4. заповзятливий — ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ, а, е. 1. Те саме, що завзя́тий. Гнат мені подобався: розсудливий і зовні спокійний, а в душі заповзятливий, кипучий (Грим., Подробиці.., 1956, 61). 2. Який має практичну кмітливість, здатність активно діяти; ініціативний. Словник української мови в 11 томах