звіщати

Значення в інших словниках

1. звіщати — звіща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. звіщати — -аю, -аєш, недок., звістити, звіщу, звістиш, док., перех. 1》 Оголошувати для загального відома, нагадувати про що-небудь. || Указувати на що-небудь, означати щось. 2》 Провіщати, передрікати що-небудь. 3》 рідко. Сповіщати, повідомляти кого-небудь про щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звіщати — ПОВІДОМЛЯ́ТИ кого, рідше кому (доводити до чийогось відома), СПОВІЩА́ТИ, ДАВА́ТИ ЗНА́ТИ кому, ВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІДА́ТИ (ПОВІ́ДУВАТИ) кому, ЗВІЩА́ТИ розм., ЯСИ́ТИ заст., ДОВО́ДИТИ кому, діал., ОСВІ́ДЧУВАТИ кому, діал. Словник синонімів української мови
4. звіщати — ЗВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗВІСТИ́ТИ, звіщу́, звісти́ш, док., перех. 1. Оголошувати для загального відома, нагадувати про що-небудь. [О. Юліян:] Цей дзвін служитиме людям, Штефане. Словник української мови в 11 томах
5. звіщати — Звіща́ти, -ща́ю, -єш сов. в. звісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить. Камен. у. Словник української мови Грінченка