згоджуватися

Згодитися, агакати, егежкати, егекати, підагакувати, підегежкувати, підегекувати, підтакувати, підтіктакувати, підтримувати, підугукувати, підугумкувати, погоджуватися, потакувати, притакувати, розумітися (в чому), угукати, угумкати, усміхатися

Фразеологічні синоніми: давати згоду; згоджуватися одностайно; іти назустріч; кивати головою; приставати на думку; схвалювати одностайно

Слова згоди: авжеж; авжеж, пак, не як; ага; атож; атож-то; а хочби й так; буде за цим; воля ваша; гаразд; добре; звичайно; еге; еге ж; звісно; згода; нехай; отож; отож-то; саме так; так; так і бути; так таки так; так тому й бути; то ж то й воно; угу; хай буде так; хай так; хочби й так; як собі знаєте

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згоджуватися — зго́джуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. згоджуватися — Давати згоду, не мати проти, (на що) приставати; (з ким) погоджуватися, годитися, підтакувати <�признавати рацію> кому; Б. З. домовлятися; (з чим) узгоджуватися, (з долею) примирятися. Словник синонімів Караванського
  3. згоджуватися — [згоджуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. згоджуватися — -уюся, -уєшся і рідко згоджатися, -аюся, -аєшся, недок., згодитися, -джуся, -дишся, док. 1》 Давати згоду (у 1 знач.). 2》 з ким – чим і без додатка. Виражати, підтверджувати свою згоду (у 3 знач.), визнаючи що-небудь правильним, доречним. || у знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. згоджуватися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. згоджуватися — Зго́джуватися, -джуюся, -джуєшся, -ється Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. згоджуватися — ЗГОДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко ЗГОДЖА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗГОДИТИСЯ, джуся, дишся, док. 1. Давати згоду (у 1 знач.). [Домаха:] Карпе! У кожного свій розум і серце. Словник української мови в 11 томах