здавна

Бозна-відколи, відвіку, відвічно, віддавна, відроду, звік-віків, звіку, звіку-зроду, звіку-правіку, здавен, здавен-давна, здавну, здавня, здревля, зроду-віку, зроду-звіку, зстародавна, зстародавня, іздавна, ізпрежда (заст.), ізстародавна, ізстародавня, первісно, спервовіку, спозадавна, спозадавня, споконвік, споконвіків, споконвіку, споконвічно, справіку, спрадавен, спрадавна, спредвіку, спредковіку, спредкувіку, спреждевіку, спрежевіку, хтозна-відколи

Фразеологічні синоніми: аж звідтоді; Бог-зна з якого часу; від Адама і Єви; від Адамового ребра; від віків і від світу; відколи й світу; відколи світ світом; відколи світ сонця; відколи світ у сонця; від потопу; від сотворіння світу; від царя Гороха; від царя Горошка; від царя Митрохи; від царя Панька; від царя Саса; від царя Тимка; від царя Хмеля; з безодні століть; з глибини віків; з глибини століть; з давніх-давен; з давніх пір; з давніх часів; з давнього давна; з давнього давну; з давньої давнини; з далекого загодя; з діда-прадіда; з дідів і прадідів; зі стародавна; з льодовикової пори; з мороку минулого; з незапам'ятних часів; з незапам'ятної давнини; з первовіку; з позадавнього давна; з праглибин; з прадавнини; з прадавнього давна; з пратовщ; з предка; з предку-віку; з сивини віків; з сивини століть; із стародавна; із тьми віків; не від учорашу; од роду-віку; як світ світом

Приповідки: Від царя Гороха, як було людей трохи. Від царя Митрохи, як було людей трохи. Від царя Панька, як була земля тонка. Від царя Саса, як носили пироги за пасом. Від царя Тимка, як була земля тонка. Від царя Хмеля, як була людей жменя

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здавна — зда́вна прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. здавна — пр., здавен, здавен-давна, з давніх-давен, з давнього часу, з діда-прадіда, ВІДДАВНА. Словник синонімів Караванського
  3. здавна — рідко іздавна, присл. З давніх часів, дуже давно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. здавна — ДАВНО́ (протягом тривалого часу), ЗВІ́КУ-ЗРО́ДУ (ЗРО́ДУ-ЗВІ́КУ) підсил., СТО ЛІТ (РО́КІВ) підсил., ДАВНІ́СІНЬКО розм.; ДО́ВГО (дотепер). — Я Кумськая зовусь Сивилла.., Давно живу на світі я! (І. Словник синонімів української мови
  5. здавна — Зда́вна, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. здавна — ЗДА́ВНА, рідко ІЗДА́ВНА, присл. З давніх часів, дуже давно. — Добродію! — обізвався старий дід з білою, як лунь, бородою, що стояв найближче до ганку. — Так здавна було. За князів ще було. Словник української мови в 11 томах
  7. здавна — Зда́вна нар. Издавна. Люд здавна коверзує, з того лихо і плазує. Ном. № 2456. Словник української мови Грінченка