знахур

Значення в інших словниках

1. знахур — зна́хур іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. знахур — див. знахар. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. знахур — ЗНА́ХАР (людина, що лікує немедичними засобами та займається чаклуванням), ЗНА́ТНИ́К заст., ВОРОЖБИ́Т заст., ЗНА́ХОР (ЗНА́ХУР) рідко, ШЕПТУ́Н рідко. (Павло:) Нема нуднішої болісті, як зуби. (Яким:) Є такі знахарі, що замовляють (М. Словник синонімів української мови
4. знахур — ЗНА́ХУР див. зна́хар. Словник української мови в 11 томах