капкан

Значення в інших словниках

1. капкан — капка́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. капкан — -а, ч. 1》 Пристрій для відлову звірів (перев. великих), що складається з двох залізних дуг та пружини. 2》 перен. Небезпека, пастка (див. пастка I 2)). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. капкан — Пастка, сільце Словник чужослів Павло Штепа
4. капкан — попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) в тене́та (у па́стку, в хому́т, у сильце́, в капка́н, у павути́ну і т. ін.), перев. чиї (чию, чий, чиє), які (яку, який, яке). Фразеологічний словник української мови
5. капкан — I. ПА́СТКА (на звірів, птахів, рідше риб); ЗАПАДНЯ́ (на звірів, птахів); ТЕНЕ́ТА мн., ЛАБЕ́ТИ мн. (сітка на звірів, птахів); СИЛЬЦЕ́ (СІЛЬЦЕ́), СІ́ЛО (у вигляді петлі, перев. Словник синонімів української мови
6. капкан — Капка́н, -на́; -кани́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. капкан — КАПКА́Н, а́, ч. 1. Пристрій для ловлення звірів (переважно великих), що складається з двох залізних дуг та пружини. Якось попалася Лисичка — Злодюга, вовчика сестричка,— Хвостом в капкан (Мирний, V, 1955, 381); Механічні засоби знищення гризунів... Словник української мови в 11 томах