клигати

див. іти; ходити

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клигати — кли́гати дієслово недоконаного виду важко, повільно йти розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. клигати — -аю, -аєш, недок., розм., рідко. Важко, повільно йти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клигати — КЛИ́ГАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. Важко, повільно йти. Стара бабуся ледве клигала, копаючись у своєму городі (М. Чабанівський); Разом з усіма, затиснувши зуби, клигав [Сеспель] засніженими вулицями за місто (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. клигати — кли́гати бути ослабленим, втомленим (м, ср, ст): Знаєш, так наробилася сьогодні, так нагонилася по всьому місту, що на вечір уже ледве клигаю (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. клигати — БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПХА́ТИСЯ розм., ТЕЛЕ́ПАТИ розм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯ розм., ТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ТЬО́ПАТИ розм., ТЬО́ПАТИСЯ розм., ТЮ́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. клигати — КЛИ́ГАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. Важко, повільно йти. Стара бабуся ледве клигала, копаючись у своєму городі (Чаб., Катюша, 1960, 40); Разом з усіма, затиснувши зуби, клигав [Сеспель] засніженими вулицями за місто (Збан., Сеспель, 1961, 231). Словник української мови в 11 томах