клювак

див. ніс

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клювак — клюва́к іменник чоловічого роду, істота дятел діал. Орфографічний словник української мови
  2. клювак — -а, ч., діал. Дятел. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клювак — КЛЮВА́К, а́, ч., діал. Дятел. Зляканий клювак порснув з-під вербового пенька (Іван Ле); Із самісінького ранку із садка долинає стукання завзятого клювака, наче він і не втомлюється, постійно вибирає шкідників із кори дерев (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. клювак — ДЯ́ТЕЛ (лісовий птах), ЖОВНА́, Я́ТЕЛ (Я́ТІЛ) (Я́ТІЛЬ) діал., КЛЮВА́К діал., КЛЮЙДЕ́РЕВО діал., ДОВБА́Ч діал., ДОВБА́ЛО діал. В дубову кору дятел стука (Я. Щоголів); Ворона крякне та жовна о пень сухий застукотить (І. Словник синонімів української мови
  5. клювак — КЛЮВА́К, а, ч., діал. Дятел. Зляканий клювак порснув з-під вербового пенька (Ле, Вибр., 1939, 98). Словник української мови в 11 томах
  6. клювак — Клюва́к, -ка ж. 1) Клювъ. Вх. Лем. 425. 2) Полукруглое большое долото для выдалбливанія древесины внутри колоды. Вас. 151. 3) Поклеванный плодъ. Огірки клюваки. Харьк. у. Словник української мови Грінченка