кривина

див. вигин; кривий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кривина — кривина́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кривина — Косина, жм. кандзюба. Словник синонімів Караванського
  3. кривина — Кривизна — curvature — Krümmung, Biegung — в гірництві один з видів деформацій, які обчислюють при дослідженні процесу зсування гірських порід та земної поверхні під впливом гірничих розробок. Гірничий енциклопедичний словник
  4. кривина — -и, ж. 1》 Властивість за знач. кривий 1), 4). 2》 мат. Величина, що характеризує ступінь відхилення кривої лінії від прямої. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кривина — КРИВИНА́, и́, ж. 1. Властивість за знач. криви́й 1, 4. Викривлення стовбура по довжині – кривина – зустрічається у всіх деревних порід (з наук. літ.); // розм. Викривлене місце, викривлена частина чого-небудь; викривлення. Словник української мови у 20 томах
  6. кривина — КРИВИНА́, КРИВИЗНА́, КОСИНА́. Словник синонімів української мови
  7. кривина — КРИВИНА́, и́, ж. 1. Властивість за знач. криви́й 1, 4. Кривина доріжок [у парку] повинна бути красива, відповідати певній художній закономірності (Озелен. колг. села, 1955, 54); Хребет у дорослої людини має чотири кривини (Шк. гігієна, 1954, 68). 2. мат. Словник української мови в 11 томах
  8. кривина — Кривина, -ни ж. Кривизна. Положи дерево кривиною втру. Волч. у. Словник української мови Грінченка