кряк

Значення в інших словниках

1. кряк — кряк іменник чоловічого роду, істота крячок Орфографічний словник української мови
2. кряк — ч. 1》 род. -у, розм. Те саме, що крякання. Воронячий кряк. 2》 род. -а, рідко. Те саме, що крячок. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кряк — КРЯК, ч. 1. род. у. Те саме, що кря́кання. Це [сміх] у нього більше складалось на кашель та воронячий кряк (Ю. Яновський). 2. род. а, рідко. Те саме, що крячо́к. Сполошені кряки й кулики тоскно кричали й били крилами (С. Словник української мови у 20 томах
4. кряк — КРЯК, ч. 1. род. у, розм. Те саме, що кря́кання. Воронячий кряк. 2. род. а, рідко. Те саме, що крячо́к. Сполошені кряки й кулики тоскно кричали й били крилами (Скл., Святослав, 1959, 289). Словник української мови в 11 томах
5. кряк — Кряк, -ка м. 1) = крак. Вх. Лем. 429. 2) Порода водной птицы. Полети ж ти, галко, де мій рідний батько, полети ж ти, кряче, де матюнка плаче. Чуб. V. 465. ум. крячок. Летить крячок на той бочок, да й сів на тичині. Мет. 463. Словник української мови Грінченка