кудлач

див. кошлатий; чубатий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кудлач — кудла́ч 1 іменник чоловічого роду, істота собака, ведмідь розм. кудла́ч 2 іменник чоловічого роду, істота про чоловіка з кудлатим волоссям; патлань розм. Орфографічний словник української мови
  2. кудлач — -а, ч., розм. Те саме, що кудлай. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кудлач — КУДЛА́Ч, а́, ч., розм. Те саме, що кудла́й. Надходить ведмідь: одчини! – Утікай, пане кудлач, бо вже пана Козовського їмо (з казки); Був дуже злий тиран: лиш раз в рік він стригся й підголився, в довгих патлах і кудлах пишався, мов кудлач-баран (І. Словник української мови у 20 томах
  4. кудлач — КУДЛА́Й розм. (кудлата тварина, перев. собака), КУДЛА́НЬ розм., КУДЛА́Ч розм., КУЙО́ВДА розм., ПАТЛА́Ч розм., ПАТЛА́НЬ розм. Гарчать на коней кудлаї (Л. Первомайський); — З-під повітки кидається до мене кудлань (М. Олійник); Надходить ведмідь: одчини!... Словник синонімів української мови
  5. кудлач — КУДЛА́Ч, а, ч., розм. Те саме, що кудла́й. Надходить ведмідь: одчини! — Утікай, пане кудлач, бо вже пана Козовського їмо (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. кудлач — Кудлач, -ча м. Съ длинною всклокоченною шерстью или волосами. Надходить ведмідь: одчини! — Утікай, пане кудлач, бо вже пана Козловського їмо. Рудч. Ск. І. 22. Словник української мови Грінченка