лопотун

див. балакучий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лопотун — лопоту́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. лопотун — -а, ч., розм. Той, хто багато лопотить (у 6 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лопотун — БАЛАКУ́Н розм. (той, хто любить поговорити, балакуча людина), ГОВОРУ́Н розм., ЛЕПЕТУ́Н розм., ЛОПОТУ́Н розм. рідше, ЛЕПЕ́ТЯ діал.; БАЛЯНДРА́СНИК розм., БАЛАГУ́Р розм. рідше (той, хто любить багато говорити, пересипаючи мову жартами); ТОРОХТІ́Й розм. Словник синонімів української мови
  4. лопотун — ЛОПОТУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто багато лопотить (у 6 знач.). Словник української мови в 11 томах
  5. лопотун — Лопотун, -на́ м. Болтунъ. Лопотун лепече, а дурень слуха. Ном. № 6405. Словник української мови Грінченка