мамуля
див. мати
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мамуля — маму́ля іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- мамуля — -і, ж., рідко. Пестл. до мама. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мамуля — МАМУ́ЛЯ, і, ж., рідко. Пестл. до ма́ма. Моя мамуля помішалася на всьому китайсько-тібетському, вона їздила до Індії, щоб отримати благословіння самого далай-лами (П. Загребельний); – Ти вірна мені, своїй батьківщині, своєму місту, своїм друзям... Словник української мови у 20 томах
- мамуля — I. МА́ТИ ім. (жінка стосовно дитини, яку вона народила), МА́ТІРКА розм., МА́ТІР уроч., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст., ПОРОДЖЕ́ННИЦЯ заст., МА́ТКА діал.; МА́МА, НЕ́НЯ, МА́ТІНКА, НЕ́НЬКА пестл., МА́МКА розм., МА́МОЧКА пестл., МА́МОНЬКА пестл. Словник синонімів української мови
- мамуля — МАМУ́ЛЯ, і, ж., рідко. Пестл. до ма́ма. — Ти вірна мені, своїй батьківщині, своєму місту, своїм друзям… — Що ти, мамулю! Не кажи! Ні, ні, не кажи! — з перебільшеною жвавістю запротестувала Марія (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 124). Словник української мови в 11 томах