мовчкуватий

Значення в інших словниках

1. мовчкуватий — мовчкува́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. мовчкуватий — -а, -е, розм. Те саме, що мовчазний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мовчкуватий — МОВЧКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що мовчазни́й 1. Героєм цього дня були не вершники, а старий мовчкуватий мірошник (В. Земляк). Словник української мови у 20 томах
4. мовчкуватий — МОВЧАЗНИ́Й (який не любить багато говорити, схильний мовчати), МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, МАЛОМО́ВНИЙ, МАЛОГОВІРКИ́Й, НЕГОВІРКИ́Й, НЕБАГАТОСЛІ́ВНИЙ, НЕВЕЛЕМО́ВНИЙ, НЕБАЛАКУ́ЧИЙ, НЕБАЛАКЛИ́ВИЙ, МОВЧКУВА́ТИЙ розм., МОВЧУ́ЩИЙ розм., НЕГОВОРЮ́ЧИЙ розм., НЕБАЛАЧКИ́Й розм. Словник синонімів української мови
5. мовчкуватий — МОВЧКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що мовчазни́й 1. Героєм цього дня були не вершники, а старий мовчкуватий мірошник (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 21). Словник української мови в 11 томах