насобачитися

Значення в інших словниках

1. насобачитися — насоба́читися дієслово доконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
2. насобачитися — -чуся, -чишся, док., фам. Навчитися вправно що-небудь робити, набути навику в чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насобачитися — НАСОБА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., чого, рідко чому і без дод. або з інфін., фам. Навчитися вправно робити що-небудь, набути навику в чомусь. Тицьнув [Микола] пальцем вперед і витягнув з кобура пістоля, яким справно насобачився володіти (М. Словник української мови у 20 томах
4. насобачитися — НАВЧИ́ТИСЯ (НАУЧИ́ТИСЯ рідко) чого, з інфін., із сполучним сл. як (набути певних знань, навичок, уміння що-небудь робити), ВИ́ВЧИТИСЯ чого і з інфін.; ПІДКУВА́ТИСЯ з чого, в чому і без додатка, розм. Словник синонімів української мови
5. насобачитися — НАСОБА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., фам. Навчитися вправно що-небудь робити, набути навику в чомусь. Підводячись, примружив [Карпо Кирилович] на Сергія хитре око: — А ти таки на мотузках добре насобачився (Мушк. Словник української мови в 11 томах