невдача

Невезіння, невезуха, неталан, неуспіх, поразка, програш, фіаско

Фразеологічні синоніми: невдалий хід; нещаслива розв'язка; нещасливий кінець; нещасливий фінал

Про невдачу: вернувся з голими руками; вернувся з порожніми руками; вернувся з пустими руками; вернувся ні з чим; влип в історію; впіймав облизня; вхопив дулю; вхопив дулю під ніс; вхопив облизня; вхопив обметиці; вхопив ув обидві жмені; вхопив шилом меду; вхопив шилом патоки; вхопив шилом юшки; дістав гарбуза (при сватанні); дістав облизня; дістав одкоша; зірвав хвостом куряву; з'їв дулю; з'їв дулю з маком; лишився з нічим; лишився з носом; лишився при піковому інтересі; облизав макогона; облизав м'яло; перехитрив самого себе; пішов з облизнем; пішов з пустим міхом; пішов на порожні клуні; попав у лещата; попав на слизьке; попав на слизьку; попався в павутину; попався в петлю; попався в хомут; попався не в ті двері; попав чорту в зуби; потрапив на грузьке; потрапив на слизьке; потрапив у халепу; поцілував замок (про невдалі відвідини); поцілував ломаку; сів біля розбитого корита; сів на їжака; сів на мілизну (мілину); сів на міль; сів, як рак на мілині (на мілі); сів, як рак на мілкому; скуштував облизня; спіймав облизня; схопив облизня; ускочив в біду; ускочив вище халяв; ускочив в рахубу; ускочив в тарапати (тарапату); ускочив в халепу; ускочив у сливки

Приповідки: Пішов на здобитки, підв'язавши литки. Пішов, не солоно сьорбавши. Пішов туди, де козам роги правлять (у Сибір). Пожививсь, як Сірко паскою. Ускочив у рахубу, як риба в невід. Уївсь, як свиня в молот. Розжився, як сорока на лозі. Везе, як утопленику (утопленому). Заробив, як Хома на качалках. Заробив, як Хома на вовні. Виграв, як Хома на милі. Виграв, як Шльома на оренді. Покатавсь, як на їжаку. Пожививсь, як пес макогоном. Підлатавсь, як май грушами. Ухопив, як собака обметиці.

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невдача — (безуспішне виконання чогось) невезіння, (невдалий почин) промах, зрив. Словник синонімів Полюги
  2. невдача — невда́ча іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. невдача — (на війні) поразка, крах; (заходів) неуспіх, фіяско, провал, ф. промах, пшик, фр. облизень; (брак фортуни) неталан. Словник синонімів Караванського
  4. невдача — -і, ж. Невдале, безуспішне, не таке, як хтось бажав, закінчення, завершення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. невдача — Неталан, недогода Словник чужослів Павло Штепа
  6. невдача — НЕВДА́ЧА, і, ж. Відсутність успіху, удачі в чому-небудь. Перш було, за що не візьметься [Гнат] – У всьому невдача, мов заворожено; а тепер і на корову спромігся, і коненята купив (М. Словник української мови у 20 томах
  7. невдача — НЕВДА́ЧА (невдале, безуспішне закінчення чого-небудь), НЕДОГО́ДА заст.; НЕУ́СПІХ (у якійсь значній справі); ЗРИВ підсил., ОСІ́ЧКА розм. Словник синонімів української мови
  8. невдача — Невда́ча, -чі, -чі, -чею; -да́чі, -да́ч Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. невдача — НЕВДА́ЧА, і, ж. Невдале, безуспішне, не таке, як хтось бажав, закінчення, завершення чого-небудь. Перш було, за що не візьметься [Гнат] — У всьому невдача, мов заворожено; а тепер і на корову спромігся, і коненята купив (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. невдача — Невдача, -чі ж. Неудача. Словник української мови Грінченка