нерано

Значення в інших словниках

1. нерано — нера́но прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. нерано — присл. Те саме, що пізно. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нерано — НЕРА́НО, присл. Те саме, що пі́зно. Маланка облягалась нерано (М. Коцюбинський); // у знач. присудк. сл. – Василино! Вставай, бо вже нерано! – будила мати дочку (І. Нечуй-Левицький); – Ходім додому, Юрок, – сказала мама, витираючи сльози, – вже нерано (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
4. нерано — ПІ́ЗНО, НЕРА́НО, ЗАПІ́ЗНО підсил. Легше пізно лягати спати, ніж рано вставати (прислів'я); Було вже нерано. Селище поринуло в темряві (Д. Ткач); (Командор:) Свідомо ви обрали вашу долю, і ваше каяття прийшло запізно (Леся Українка). Словник синонімів української мови
5. нерано — Нера́но, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. нерано — НЕРА́НО, присл. Те саме, що пі́зно. Маланка облягалась нерано (Коцюб., II, 1955, 74); // у знач. присудк. сл. — Василино! вставай, бо вже нерано! — будила мати дочку (Н.-Лев., II, 1956, 34); — Ходім додому, Юрок, — сказала мама, витираючи сльози, — вже нерано (Смолич, II, 1958, 23). Словник української мови в 11 томах
7. нерано — Нерано нар. Поздно. Калино-малино, чом нерано зацвіла? Чуб. V. 1008. ум. неране́нько. Словник української мови Грінченка