неспокій

Гризота, занепокоєння, знепокоєність, знепокоєння, клопіт, клопотання, невпокій, непокій, непокоєння, побивання, стурбованість, тривога, тривожнісь, турбота, турбування, хвилювання

Про неспокій: мулько на душі (на серці); неспокійно на серці; тривожно на серці

(див. також хвилюватися)

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

неспокій — (відсутність спокою) хвилювання, сум'яття, (з передчуттям чогось) занепокоєння, тривога, (з порушенням стосунків) незлагода. Словник синонімів Полюги
неспокій — неспо́кій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
неспокій — Занепокоєння, тривога, с. паніка, зст. невпокій, непокій. Словник синонімів Караванського
неспокій — [неиспок'ій] -койу, ор. -койеим, м. (ў) -койі і [неиспоук'ій] -покойу, ор. -покойеим, м. (ў) -покойі Орфоепічний словник української мови
неспокій — -окою, ч. Почуття занепокоєння, тривоги; відсутність спокою. Великий тлумачний словник сучасної мови
неспокій — НЕСПО́КІЙ, кою, ч. Почуття занепокоєння, тривоги; відсутність душевного спокою. Він вернувсь у хату і сів за стіл. Далі схопивсь і почав сновигати по хаті. Неспокій усе більший та більший обіймав його (Б. Словник української мови у 20 томах
неспокій — ЗБУ́ДЖЕННЯ (стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ННЯ, ПАЛ підсил., ОП'ЯНІ́ННЯ підсил., СП'ЯНІ́ННЯ підсил., ХМІЛЬ чого, підсил., ГАРЯ́ЧКА підсил. розм., ПОДРА́ЗНЕННЯ діал.; АФЕ́КТ (дуже велике, але короткочасне збудження). Словник синонімів української мови
неспокій — Неспо́кі́й, -ко́ю, -ко́єві, в -ко́ї Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
неспокій — НЕСПО́КІЙ, кою, ч. Почуття занепокоєння, тривоги; відсутність спокою. Він вернувсь у хату і сів за стіл. Далі схопивсь і почав сновигати по хаті. Неспокій усе більший та більший обіймав його (Гр. Словник української мови в 11 томах
неспокій — Неспокій, -ко́ю м. Безпокойство. А що, нажили собі неспокій? В старій жизні маю неспокій терпіти. Чуб. Словник української мови Грінченка