обповивати

див. обгортати; обіймати

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обповивати — обповива́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обповивати — -аю, -аєш, недок., обповити, обпов'ю, обпов'єш і обповию, обповиєш, док., перех., розм., рідко. 1》 Те саме, що оповивати 1). 2》 Обмотувати дитину пелюшками; сповивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обповивати — ОБПОВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБПОВИ́ТИ, обпов’ю́ обпов’є́ш і обпови́ю, обпови́єш, док., перех., розм., рідко. 1. Те саме, що оповива́ти 1. Дивлюсь, аж приятель [Хміль] за гілку зачепився, А трохи згодом глядь — всю Рожу обповив (Греб., І, 1957, 56). 2. Обмотувати дитину пелюшками; сповивати. Словник української мови в 11 томах
  4. обповивати — ОБПОВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБПОВИ́ТИ, обпов'ю́ обпов'є́ш і обпови́ю, обпови́єш, док., кого, що, розм., рідко. 1. Те саме, що оповива́ти 1. Дивлюсь, аж приятель [Хміль] за гілку зачепився, А трохи згодом глядь – всю Рожу обповив (Є. Гребінка). 2. Обмотувати дитину пелюшками; сповивати. Словник української мови у 20 томах
  5. обповивати — ОБВИ́ТИ (про рослини, коріння і т. ін. — повившись навколо чого-небудь, по чому-небудь, покрити собою якийсь предмет, поверхню), ОБПЛЕСТИ́ (ОПЛЕСТИ́), ПЕРЕПЛЕСТИ́, ОБСОТА́ТИ (ОСОТА́ТИ рідше), ОПОВИ́ТИ (ОБПОВИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови