1. Словник синонімів Вусика

оповісник

I

герольд (іст.), глашатай, кликун, огласник, окличник, покликач, провісник, сурмар, сурмач

II

див. ангел; апостол; вісник

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оповісник — опові́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. оповісник — Провісник, провіститель, вістун, а. герольд. Словник синонімів Караванського
  3. оповісник — -а, ч. Той, хто оповіщає кого-небудь про щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оповісник — ОПОВІ́СНИК, а, ч. Той, хто оповіщає кого-небудь про щось. Він запропонував Яновському їхати по краю оповісником волі князя Потьомкіна, що намислив організувати з запорожців козацьке військо (С. Добровольський); Оповісник лиш мить передихав .. і знову розпочинав усю довгу фразу волання (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  5. оповісник — ОПОВІ́СНИК (той, хто оповіщає когонебудь про щось), ОБ'Я́ВНИК рідко, ОКЛИ́ЧНИК рідко, ГЛАША́ТАЙ іст., ПОКЛИ́КАЧ іст., КЛИКУ́Н іст., БОХТА́Р діал.; ГЕРО́ЛЬД іст. (при дворах європейських монархів). Гучний голос оповісника.. покотився.. Словник синонімів української мови
  6. оповісник — Опові́сник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. оповісник — ОПОВІ́СНИК, а, ч. Той, хто оповіщає кого-небудь про щось. Він запропонував Яновському їхати по краю оповісником волі князя Потьомкіна, що намислив організувати з запорожців козацьке військо (Добр., Очак. розмир, 1965, 36); Оповісник лиш мить передихав.. Словник української мови в 11 томах