пасовище

Значення в інших словниках

1. пасовище — пасови́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. пасовище — -а, с. 1》 Ділянка землі з трав'янистою рослинністю, де пасеться худоба, птиця. 2》 Місце у водоймищі, де є природний корм для водних тварин, де вони годуються. Риб'ячі пасовища. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пасовище — ПАСОВИ́ЩЕ, а, с. Ділянка землі з трав'янистою рослинністю, де пасеться худоба, птиця. Коней випасали на пасовищах з високою травою (з газ.); Біжать отари, коні ржуть, реве Тяжкий бугай на буйнім пасовищі (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
4. пасовище — ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ (ПА́СТОВЕНЬ) діал., ПАШНЯ́ діал. Словник синонімів української мови
5. пасовище — Пасови́ще, -ща, -щу, на -щу[і]; -ви́ща, -ви́щ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. пасовище — ПАСОВИ́ЩЕ, а, с. Ділянка землі з трав’янистою рослинністю, де пасеться худоба, птиця. Культурні пасовища сприяли тому, що молочне тваринництво колгоспу стало рентабельним (Колг. Укр., 1, 1966,21); Біжать отари, коні ржуть, реве Тяжкий бугай на буйнім пасовищі (Рильський, І, 1956, 96). Словник української мови в 11 томах
7. пасовище — Пасовище, -ща с. Пастбище. Козаки бідкаються пасовищами. К. Бай. 41. Це наше пасовище, — нехай воли пасуться. Васильк. у. Словник української мови Грінченка