передирати

Значення в інших словниках

1. передирати — передира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. передирати — -аю, -аєш, недок., передрати, -деру, -дереш; мин. ч. передрав, -драла, -драло і передерти, -деру, -дереш; мин. ч. передер, -ла, -ло; док., перех. 1》 розм. Розривати що-небудь на дві або кілька частин; переривати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. передирати — ПЕРЕДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДРА́ТИ, деру́, дере́ш; мин. ч. передра́в, дра́ла, ло; і ПЕРЕДЕ́РТИ, деру́, дере́ш; мин. ч. переде́р, ла, ло; док., що. 1. розм. Розривати що-небудь на дві або кілька частин; переривати. Словник української мови у 20 томах
4. передирати — Передира́ти, -дира́ю, -дира́єш; переде́рти, -деру́, -дере́ш; переде́р, переде́рла; передери́, -дері́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. передирати — ПЕРЕДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДРА́ТИ, деру́, дере́ш; мин. ч. передра́в, дра́ла, ло; і ПЕРЕДЕ́РТИ, деру́, дере́ш; мин. ч. переде́р, ла, ло; док., перех. 1. розм. Розривати що-небудь на дві або кілька частин; переривати. Словник української мови в 11 томах
6. передирати — Передирати, -ро́ю, -єш сов. в. передерти и передрати, -деру́, -ре́ш, гл. Перерывать, перервать, передирать, передрать. Словник української мови Грінченка