питець

Значення в інших словниках

1. питець — пите́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. питець — -тця, ч. Той, хто постійно п'є спиртні напої, може випити багато хмільного. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. питець — Пите́ць, питця́, -тце́ві; питці́, -тці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. питець — ПИТЕ́ЦЬ, тця́, ч. Той, хто постійно п'є спиртні напої, може випити багато хмільного. На хрестинах він [чернець] гуляє, Добре п'є, питець завзятий, А при чарочці то й пісню Гарно вміє заспівати (В. Самійленко); – Хе! Видно зразу, що ти початківець!... Словник української мови у 20 томах
5. питець — П'ЯНИ́ЦЯ (той, хто зловживає алкогольними напоями), АЛКОГО́ЛІК, ПИТУ́ЩИЙ, ПИТЕЦЬ, ПИЯ́К (ПИЯ́КА) розм., ВИПИВА́КА розм., ОПИЯ́КА розм., ПРОПИЯ́КА зневажл., П'ЯНИ́ЧКА зневажл., П'ЯНИ́ЧЕНЬКА зневажл., П'ЯНЧУ́ЖКА зневажл., П'ЯНЮ́ГА лайл., П'ЯНЧУ́ГА лайл. Словник синонімів української мови
6. питець — ПИТЕ́ЦЬ, тця́, ч. Той, хто постійно п’є спиртні напої, може випити багато хмільного. На хрестинах він [чернець] гуляє, Добре п’є, питець завзятий, А при чарочці то й пісню Гарно вміє заспівати (Сам., І, 1958, 256); — Хе! Видно зразу, що ти початківець!... Словник української мови в 11 томах
7. питець — Питець, -тця́ м. Человѣкъ, много пьющій. Словник української мови Грінченка