1. Словник синонімів Вусика

племінник

Братан, братанець, братанич, братанчик, братунок, небіж, небір, небожа, племінничок, плем'яш, сестринець, сестрич, синовець (діал.)

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. племінник — (син брата а. сестри) небіж, діал. братанич, сестрінець. Словник синонімів Полюги
  2. племінник — племі́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. племінник — див. НЕБІЖ. Словник синонімів Караванського
  4. племінник — [плеим’ін:иек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іy Орфоепічний словник української мови
  5. племінник — -а, ч. Син брата або сестри; небіж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. племінник — Небіж, (дитина) небожа, небожатко, синовець Словник чужослів Павло Штепа
  7. племінник — ПЛЕМІ́ННИК, а, ч. Син брата або сестри; небіж. Родичі [пана] – урядники; справник, суддя, підсудки – все то зяті, родичі зятів, племінники... (Панас Мирний); – А ви хто такий? – Якщо називаю Вас дядьком, то, виходить, – племінник. Остап (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  8. племінник — ПЛЕМІ́ННИК (син брата або сестри), НЕ́БІЖ, СЕСТРИ́НЕЦЬ діал., СЕ́СТРИЧ діал. (син сестри); СИНОВЕ́ЦЬ діал. (син брата). — Дядьку! — обізвавсь було Василь. — Мовчи, племіннику; ти розкажеш опісля (Г. Словник синонімів української мови
  9. племінник — ПЛЕМІ́ННИК, а, ч. Син брата або сестри; небіж. Родичі [пана] — урядники; справник, суддя, підсудки — все то зяті, родичі зятів, племінники… (Мирний, II, 1954, 109); — А ви хто такий? — Якщо називаю Вас дядьком, то, виходить, — племінник. Остап (Головко, II, 1957, 574). Словник української мови в 11 томах