повнотілий

Значення в інших словниках

1. повнотілий — повноті́лий прикметник Орфографічний словник української мови
2. повнотілий — -а, -е. Який має повне тіло; товстий, огрядний. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повнотілий — ПОВНОТІ́ЛИЙ, а, е. Який має повне тіло; товстий, огрядний. Важкий, повнотілий був князь чоловік (П. Грабовський); Це була типова блондинка з ямочками на щічках і ліктях, повнотіла, лінива в рухах (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
4. повнотілий — ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
5. повнотілий — ПОВНОТІ́ЛИЙ, а, е. Який має повне тіло; товстий, огрядний. Важкий, повнотілий був князь чоловік (Граб., І, 1959, 303); Це була типова блондинка з ямочками на щічках і ліктях, повнотіла, лінива в рухах (Вільде, Сестри.., 1958, 317). Словник української мови в 11 томах