повійниця

Значення в інших словниках

1. повійниця — пові́йниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. повійниця — -і, ж., рідко. Те саме, що повія. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повійниця — ПОВІ́ЙНИЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що пові́я. Чи не з повійницею, бува, якою спізнався [Чіпка], то соромно признаватись?.. (Панас Мирний); Та зовсім неможливим стало її життя відтоді, коли батько відкрито заявив боярам, дружині і всьому Галичу... Словник української мови у 20 томах
4. повійниця — ПОВІ́Я (жінка, що займається проституцією), ПРОСТИТУ́ТКА, ЖІ́НКА ЛЕГКО́Ї ПОВЕДІ́НКИ, ПА́ПЛЮГА лайл., ХЛЬО́РКА лайл., ПОВІ́ЙНИЦЯ заст., КУРТИЗА́НКА заст., КОКО́ТКА заст., ЛОРЕ́ТКА заст. Колись і він чекав своєї неземної любові.. Словник синонімів української мови
5. повійниця — ПОВІ́ЙНИЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що пові́я. Чи не з повійницею, бува, якою спізнався [Чіпка], то соромно признаватись?.. (Мирний, І, 1949, 326). Словник української мови в 11 томах
6. повійниця — Повійниця, -ці ж. Потаскуха. Мир. ХРВ. 158. Чи не з повійницею бува якою спізнався. Мир. ХРВ. 296. Словник української мови Грінченка