погодитися

Значення в інших словниках

1. погодитися — пого́дитися дієслово доконаного виду згодитися погоди́тися дієслово доконаного виду помиритися Орфографічний словник української мови
2. погодитися — [погодиетиес'а] -оджус'а, -диес':а, -диец':а, -д'ац':а; нак. -одз'с'а, -од'теис'а Орфоепічний словник української мови
3. погодитися — I погод`итисядив. погоджатися. II пог`одитисядив. погоджуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. погодитися — ПОГОДИ́ТИСЯ див. погоджа́тися. ПОГО́ДИТИСЯ див. пого́джуватися. Словник української мови у 20 томах
5. погодитися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
6. погодитися — ПОГО́ДИТИСЯ див. пого́джуватися. ПОГОДИ́ТИСЯ див. погоджа́тися. Словник української мови в 11 томах
7. погодитися — Погоджатися, -джаюся, -єшся сов. в. погоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Мириться, помириться, сойтись. Два когути, два дими, дві господині ніколи не погодяться. Ном. № 4155. 2) Уславливаться, условиться, договориться. Погодились брати хуру, та підвод нема. Словник української мови Грінченка